Удосконалений спосіб вирощування насіння цукрових буряків Ч. 2

ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЯ БУРЯКІВ

Підбирання площі для насінників. За підбирання площі для насінників необхідно враховувати не лише, який буде попередник, а і просторову ізоляція між посівами маточних буряків і насінниками та посівами кормових буряків (табл. 2), а також запобігати розміщення насінників на полях, де на попереднику чи передпопереднику були використані гербіциди: з діючою речовиною Метсульфуронметіл, Трибенуронметил, Сульфосульфуронметил, Тифенсульфурон-метил, а також гербіциди, які використовують на сої (півот і йому подібні). 

Попередники. Насінники необхідно розміщати по кращих попередниках. В зоні достатнього зволоження їх розміщують після озимих культур, які вирощують по багаторічних травах і 25 зайнятих парах, в зоні нестійкого зволоження - після озимих культур, які висівали по чистих парах, ранніх зайнятих парах або багаторічних травах одноразового використання на один укіс. Насінники розміщують після озимої пшениці в ланці з зайнятими парами, багаторічними травами на один укіс. Система обробітку ґрунту. Система зяблевого і раннє весняного обробітку ґрунту під насінники складається з таких самих технологічних операцій, як і під маточні цукрові буряки. Проте, слід зазначити, що безполицевий спосіб основного обробітку ґрунту під насінники не забезпечує високу якість садіння коренеплодів по глибині, щільність по вертикалі. Передсадильний обробіток ґрунту повинен забезпечити умови для нормальної роботи висадкосадильної машини і садіння коренеплодів на задану глибину. Тому важливе значення в підготовці ґрунту має глибина культивації, яку визначають, насамперед, виходячи з технічної довжини коренеплодів. В умовах достатнього зволоження за використання маточників крупних розмірів культивацію під насінники проводять на глибину 20-22 см, а середніх і дрібних - відповідно 16-18 і 12-14 см. Як виняток, при надто пухкому ґрунті і використанні дрібних маточників можна обмежитися культивацією на 8-10 см, що забезпечує, особливо в засушливі роки, необхідні умови для проведення якісного садіння коренеплодів, росту і розвитку рослин. Щоб запобігти пересушування ґрунту, культивацію проводять одночасно з садінням коренеплодів. Мілку культивацію проводять паровим культиватором КПС-4, а глибоку культиваторомглибокорозпушувачем КРМ-3,5, КРГ-3,5 або КСШ-5Б. Удобрення насінників. Насінники цукрових буряків - одна з найбільш вимогливих культур щодо вмісту поживних речовин у ґрунті. За короткий вегетаційний період (90-110 днів) вони використовують азоту в 3-3,5 рази, фосфору в 3 рази і калію в 2-2,5 26 рази більше, ніж буряки першого року життя. Надходження поживних речовин у рослину поступово збільшується від фази розетки до утворення квітконосних пагонів і початку цвітіння. У період масового цвітіння надходження помітно зменшується, а в період формування насіння значно підвищується. На початку вегетації насінники більше потребують азоту і калію. Фосфорно-азотне живлення має велике значення для формування і дозрівання насіння, особливо в роки з холодним і дощовим літом.

Основне добриво. Восени під глибоку оранку вносять гній в кількості 30-40 т/га, або курячий послід в нормі 4-6 т/га в зоні нестійкого зволоження, 40-50 т/ га в зоні достатнього зволоження без розриву між розкиданням і заорюванням. Доцільно використовувати як органічне добриво подрібнену і рівномірно розкидану по полю, під час збирання врожаю зерна, солому озимої пшениці. Перед заорюванням соломи слід додатково вносити азотні добрива із розрахунку 8-10 кг азоту на 1 т соломи. За урожайності озимої пшениці 4,0 т/га в грунт із соломою буде повернено по діючій речовині 35 кг азоту, 12 кг фосфору, 58 кг калію та відповідну кількість мікроелементів на кожен гектар. Необхідно широко використовувати післяжнивні проміжні посіви сидератів, які висівають після збирання озимої пшениці і заорюють восени при проведенні зяблевого обробітку ґрунту. При заорюванні сидератів з масою 20-25 т/га в грунт вноситься 100-125 кг азоту, що рівноцінно 20-30 т/га гною

Садіння висадків. Перед садінням коренеплоди сортують. Обрізають хвостики, щоб впевнитись чи вони цілком здорові, видаляють коренеплоди з почорнілими ростками і ростками та коренеплоди, які повністю або частково уражені гнилями. Здорові коренеплоди залишають для садіння, які відразу висаджують, а браковані укладають в кучі і вкривають ЗО см шаром землі. В подальшому їх використовують на корм тваринам. Гнилі коренеплоди та обрізані хвостики закопують в траншеї. Строки садіння. Садіння коренеплодів необхідно проводити «із землі в землю».

Враховуючи біологічні особливості насінників, короткий вегетаційний період та неглибоко проникаючу в грунт кореневу систему, маточники необхідно висаджувати в ранні строки, як тільки можливо високоякісно підготувати грунт. Садіння коренеплодів проводити в короткі зжаті строки - не більше 7 днів. Наскільки раніше проведено посадку маточників на стільки раніше появляються сходи, вони краще забезпечуються вологою, повніше використовують сонячну інсоляцію, завдяки подовженню вегетаційного періоду. Окрім того, в кращих умовах проходить утворення генеративних органів, цвітіння насінників, підвищується фертильність пилку і зав'язування насіння. Глибина садіння вважається оптимальною, коли головки крупних коренеплодів розміщуються нижче поверхні ґрунту на 2,5- 3,5 см, середніх - на 2-3 см і дрібних - на 1-2 см. Площа живлення насінників.встановлюється залежно від ґрунтово-кліматичних умов та їх розміру. Для садіння використовують лише фізіологічно здорові коренеплоди, які розділяють на фракції: дрібні (100-300 г), середні (301-600 г) та крупні (601-900 г). З агрономічної точки зору оптимальна площа живлення (гус29 тота) є та, яка забезпечує отримання з одиниці площі максимальну’ врожайність даної культури з високою якістю та найменшими затратами праці і засобів виробництва. Найоптимальнішим є садіння дрібних і середніх коренеплодів за схемою 70x35 см, крупних - 70x50 см.

Схема садіння компонентів. Садіння маточників гібридів, створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності проводять роздільно по компонентах смугами, що чергуються. Співвідношення ЧС компонента та багатонасінного запилювача уточняють по кожному гібриду. Згідно рекомендацій селекціонерів (авторів гібридів) ЧС компонент і багатонасінний запилювач диплоїних гібридів висаджують у співвідношення 4 :1, триплоїдних -3:1. Садіння маточників у співвідношенні 4 :1 (16 рядків ЧС компонента і 4 рядки запилювача) здійснюється трьома агрегатами. Два із них висаджують маточники ЧС компонента в різних загонках практично одночасно, а третій агрегат - коренеплоди багатонасінного запилювача з деяким зміщенням в часі (але в той же день) на полосах, залишених після проходу перших двох агрегатів. Ширина міжряддя між компонентами 1,4 м. На кожну висадкосадильну машину, крім наявних на ній звичайних правого і лівого маркерів, навішують подовжений правий маркер. Останній дозволяє о держати три паралельних сліди. Один із них, одержаний від проходу диска, необхідний для направлення руху агрегату з коренеплодами ЧС компонента. Два інших сліди, одержаних від проходу слідоутворювача - для забезпечення направлення руху агрегату із запилювачем. Підготовка поля до садіння включає розмітку поворотних полос і розподіл його на дві приблизно рівні частини. Садіння маточників в загонах здійснюється наступним чином. Перший агрегат з маточниками ЧС компонента проходить по лінії, що посередині поля. При цьому встановлюють лівий звичайний і правий подовжений маркери. Другий прохід виконують по сліду від диска звичайзо ного маркера. Перший прохід другого агрегату з коренеплодами ЧС компонента (з другого кінця поля) проводять по сліду від диска подовженого маркера першого агрегату.

Наступні проходи здійснюють також, як і при роботі першого агрегату. Після того, як перші два агрегати зроблять не менше десяти проходів приступають до садіння ЗП. Кожний прохід агрегату із ЗП здійснюється після стикування внутрішніх чи зовнішніх зрізів гусениць трактора зі слідами від слідоутворювачів, залишених від проходів перших двох агрегатів. За невеликих ділянок гібридизації садіння компонентів схрещування диплоїдних гібридів проводять при співвідношення ЧС компонента і запилювача 4 : 1 (8 рядків ЧС компонента і 2 рядки запилювача), триплоїдних - 3 :1 (6 рядків ЧС компонента і 2 рядки запилювача). При цьому розширенні міжряддя (140 см) між компонентами не залишають. Догляд за насінниками. Одночасно з посадкою або ж роздільно проводять коткування ґрунту. Для цього використовують гладкі водоналивні котки - ЗКВГ - 1,4. Спостереження показали, що коткування ґрунту в посушливі роки сприяло більш інтенсивному проростанню коренеплодів, тобто утворення розетки листків. Ефективним є коткування до і після садіння насінників, особливо в посушливі роки і коли грунт виходить на весну пухким.

Контролювання чисельності бур'янів механічним способом. Для контролювання бур'янів в початковий період важливе значення має боронування, яке проводять в різні строки:перше - на другий день після коткування і друге через 5-6 днів після першого. Завдяки цьому знищується 60% бур'янів і їх проростків. За появи сходів насінників (не менше 20-25%) проводять два - три рази боронування, які знищують бур’яни, розкривають розетки і розпушують ґрунт. Найкраще знаряддя для цієї операції - борони ЗБП - 0,6А, які менше витягують і травмують коренеплоди, 31 добре розрушають ґрунт і краще копіюють поверхню поля порівняно з боронами ЗОР - 0,7. В період вегетації насінників проводять міжрядні розпушування, кількість яких залежить від погодних умов, засміченості поля, механічного складу ґрунту. Перше розпушування проводять в фазі розкриття розеток (як тільки позначаються рядки) на глибину 5 - 6 см, використовуючи лапи - бритви. Щоб запобігти сильному пошкодженню кореневої системи роблять пошарове розпушування ґрунту в міжряддях. Для цього культиватори КРН - 5,6 обладнують долотоподібними лапами і лапами - бритвами. Долота встановлюють посередині міжрядь (на центральному тримачі гряділя) на глибину 10 - 12 см, а лапи - бритва - на відстані 8 - 10 см від рядків і на глибину 5 - 6 см. Друге розпушування проводять одночасно з внесенням добрив на глибину 10-12 см. Кожне наступне розпушування ґрунту проводять по необхідності і глибину зменшують на 2 - 4 см. Бур'яни в захисних зонах знищують у ранній фазі росту - сітчастими і просапними боронами, у міжряддях - спеціальними пружинними боронами або ротаційними органами (КОЗР - 5,4-01; КОЗР - 8,1-01). Контролювання чисельності бур'янів хімічним способом. На насінниках цукрових буряків як ґрунтові, так і посходові гербіциди недоцільно використовувати. Вони негативно впливають на процеси ділення соматичних клітин, спричиняючи різноманітні порушення плоїдності і, особливо за використання їх в максимальних рекомендованих нормах, що призводить до істотного зниження доброякісності насіння, а відповідно - схожості, підготовленого насіння до сівби. Тому, ділянки гібридизації необхідно розміщати на не забур’янених полях, або бур’яни видаляти з осені. Подальший захист насінників від бур'янів механізованим способом 32 або вручну. За необхідності на насінниках цукрових буряків можна використовувати такі ж гербіциди і в тих же дозах, як і під маточні буряки. У фазі розетки насінники обприскують проти дводольних бур'янів гербіцидами бетанальної групи - Бетанал експерт (1,0-1,25 л/га), проти злакових - грамініцидами Центуріон (0,4 л/га) або Тарга супер (2,0 л/га). При значній забур’яненості можлива повторна обробка, але не раніше ніж через тиждень після першого внесення гербіцидів в таких же нормах витрати. Чеканка насінників. Для обмеження непродуктивних ростових процесів та досягнення одночасного цвітіння стерильних рослин і запилювачів застосовують чеканку насінників. Яку проводять на рослинах обох компонентів, а у випадку, коли один із компонентів відстає в рості та розвитку, то чеканку проводять рослин компонента, який інтенсивніше росте і розвивається. З метою кращого забезпечення рослин ЧС компонента пилком упродовж всієї фази цвітіння доцільно проводити чеканку двох рядків кожної полоси багатонасінного запилювача, а два рядки залишати без чеканки. Чеканку проводять в період масового стеблоутворення (висота насінників 40-50 см) механічно або вручну зрізують верхівки стебел на 5-10 см. Додаткове запилення. У період масового цвітіння насінників (40-70%) проводять багаторазове (2-3 рази) механізоване додаткове запилення. Для цього використовують широкозахватні обприскувачі або спеціальний начіпний пристрій на трактор. До штанг обприскувача на всю ширину захвату навішують полоси мішковини довжиною 80-100 см і шириною 15-20 см. Дозапилення проводять в першій половині дня з 8 до 11 години і в другій - з 17 до 20 години. У цей період спостерігається найбільш інтенсивне цвітіння з виділенням великої кількості пилку.

Методика визначення стану дозрівання насіння. Для визначення стану дозрівання насіння з рослин ЧС компонента - не менше, ніж з 20 рослин (крім насінників попередньо засохлих та занадто зелених - пізньостиглих та упрямців) відбирають пагони першого і другого порядків, з яких вручну обмолочують насіння, очищають його від домішок та просівають через решето діаметром 3,0 мм. Від насіння, що залишилося на решеті діаметром 3,0 мм відбирають по 100 насінин в 4-кратній повторності та підраховують кількість плодів у яких оплодень повністю бурого кольору та ті у яких він на половину бурого кольору. За формулою вираховують кількість побуріння плодів у відсотках (К): К=Кі*100/Кз, де К1 - кількість плодів, які побуріли, шт. Кз - загальна кількість плодів, шт. Методика визначення стану дозрівання насіння в дощові роки така ж але підраховують не кількість побурівши плодів, а стан консистенції перисперму власне насіння шляхом розрізання плодів. Якщо у плодів, взятих з середньої частини стебла, перисперм власне несіння має борошнисту консистенцію, то таке насіння стигле і можна приступати до його збирання. Такі показники повинні бути у 60% плодів. Скошування насінників. Оскільки час скошування насінників жатками впродовж дня не впливає на якість насіння його доцільно проводити упродовж всього дня. Обмежуючими факторами за механізованого скошування насінників протягом дня можуть бути лише підвищена вологість повітря, наявність роси та опадів, 36 які на добре розвинутих насінниках ускладняють проведення цього процесу. Перед початком збирання перевіряють якість підготовки жаток (ЖБВ-4,2, ЖЗМ-4,2М; ЖБВ-5У ЖРС - 4,9А; та інших жаток), яка повинна виконуватись з врахуванням стану маси насінників перед збиранням. Підготовку жаток починають з регулювання різального апарату, котрий в зібраному і встановленому на жатці вигляді повинен вільно переміщуватись у пальцьованому брусі. При цьому осьові лінії вкладишів і сегментів у крайніх лівому і правому положеннях повинні співпадати, відхилення не повинно перевищувати 5 мм. Встановлення мотовила по висоті регулюють так, щоб його лопатки торкались стебел вище центру їх тяжіння. При збиранні полеглих насінників на кожний рядок встановлюють по два стебло підіймачі і активний розподільник. Регулювання граблів мотовила проводять у наступних випадках: за стоячого стеблостою граблини мотовила встановлюють вертикально, за полеглої їх нахиляють відповідно на 15-20 і ЗО градусів вперед. Для скошування насінників краще використовувати жаткипрокосчики (типу ЖСК-4), які формують рівномірніші за товщиною, широкі валки в яких швидше підсихають насіння та рослини (рис.1) або жатками, які укладають насінники не у валок, а фронтально на стерню кожного рядка (рис.2), що забезпечує швидке їх висихання. Рис. 1. Форма валка при скошуванні насінників жаткою ЖСК-4,0 37 Рис. 2. Збирання урожаю (а - жатка для скошування насінників, б - фронтальний валок)

Підбирання і обмолот валків. При підбиранні і обмолоті валків насінників замість барабанних підбирачів обов’язково необхідно встановлювати полотняно-планчасті типу ПТП-2,4, ПТП-3, ПТПЗА. Швидкість руху комбайна повинна бути така, щоб валок не розривався, а подавався рівномірно в приймальну камеру. Швидкість транспортера підбирача має відповідати швидкості руху комбайна. Враховуючи біологічні і фізично-механічні властивості насіння цукрових буряків обмолочувати насінники без додаткового дообладнання комбайну не можна. Встановлюють мінімальне число обертів барабана (750-650), щілину між бичами барабана і підбарабанням при вході 18-20 мм, при виході 6-8 мм. Як показали дослідження, обмолот насінників барабаном, в якого бичі із резини, призводить до зменшення пошкодження насіння. З метою запобігання забивання колосового і елеваторів збільшують кількість скребнів і швидкість їх руху. Залежно від стоку маси, яка поступає на обмолот, щоб запобігти втратам насіння, регулюють силу вітру і відкриття жалюзів решіт очистки. За стійкої сухої погоди до обмолоту насінників приступають за вологості насіння не більше 15%. За нестійкої вологій погоді насін38 ники обмолочують і за більшої вологості насіння, не допускаючи його втрат. Пряме комбайнування. У роки з надмірними опадами в період збирання насінників доцільно проводити їх десикацію і пряме комбайнування. Для цього використовують десиканти Реглон (двохразове - по 3 л/га кожного разу за побуріння 30-40, 40-50% плодів), Баста (1,5-2,0 л/га), Раундап (3 л/га).

Особливу увагу приділяють визначенню оптимального строку скошування насінників. Для цього через 4-5 днів після обприскування проводять щоденні пробні обмолоти. До збирання приступають за вологості плодів менше 20%

>>>ДИВИТИСЯ ПОВНУ НАУКОВУ РОБОТУ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ PDF<<<