Удосконалений спосіб вирощування насіння цукрових буряків Ч. 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

За висадкового способу насіння цукрових буряків вирощують упродовж двох років: в 1-й рік висівають базисне насіння і збирають маточні коренеплоди; в 2-му році висаджують маточники і одержують сертифіковане (гібридне) насіння. За цього способу вирощування всі агротехнічні прийоми спрямовано на одержання в першому році соковитих крупно кліткових маточних коренеплодів з високим накопиченням продуктів фотосинтезу, які необхідні для утворення квітконосних пагонів і формування насіння в другому році вегетації. Головним завданням, поряд з отриманням високого виходу посадкових коренеплодів є збереження продуктивних властивостей сорту чи гібриду. Технологія вирощування маточних коренеплодів аналогічна технології вирощування фабричних буряків, однак передбачає проведення специфічних і агротехнічних заходів, що забезпечують не тільки високу врожайність коренеплодів, а й підвищення коефіцієнта розмноження насіння, збереження врожайних властивостей сорту, гібрида або його компонентів. Вона включає підготовку ґрунту, сівбу буряків, догляд за посівами, збирання маточників та їх зберігання. Вирощування насінників включає: підготовку ґрунту, садіння маточників, догляд за рослинами, збирання насіння, післязбиральну його очистку та зберігання.

ВИРОЩУВАННЯ МАТОЧНИХ БУРЯКІВ 

Від умов вирощування маточних буряків залежить не лише врожайність насіння і його якість, але і продуктивні властивості - врожайність фабричних буряків і збір цукру. За низького рівня агротехніки зменшується не лише врожайність гібрида, а і понижується стійкість його до хвороб, несприятливих умов зовнішнього середовища, погіршується хімічний склад коренеплодів цукрових буряків та ін. Враховуючи це маточні цукрові буряки необхідно вирощувати на високому агрофоні, чистих від бур'янів ділянках та на кращих попередниках. Підбирання площі для маточників.

Підбираючи площі для маточників необхідно враховувати не лише, який буде попередник, а і просторову ізоляція між посівами маточних буряків і насінниками та посівами кормових буряків, яка має бути не менше 1 км, а також запобігати розміщення насінників на полях, де на попереднику чи передпопереднику були використані гербіциди: з діючою речовиною Метсульфуронметіл, Трибенуронметил, Сульфосульфуронметил, Тифенсульфурон-метил, а також гербіциди, які використовують на сої (півот і йому подібні). Попередники. Маточні буряки розміщують після озимої пшениці, що йде по занятому пару, кукурудзі на зелений корм або багаторічних трав на один укіс, вико-вівсяних сумішок та гороху. Основний обробіток ґрунту. Залежно від фітосанітарного стану поля рекомендовано основний обробіток ґрунту проводити одним з двох способів: Поліпшений обробіток.

На полях, де переважно багаторічні коренепаросткові бур'яни (осот, гірчак, берізка польова та ін.), проводять дворазове лущення стерні, перше - дисковими знаряддями на глибину 8-10 см, друге - після масової появи бур’янів на глибину 12-14 см з боронуванням або коткуванням під глибо6 ку зяблеву оранку. На полях, де багато кореневищних бур’янів (пирій повзучий, свинорий, польовий хвощ та ін.), спочатку лущать на глибину 12-14 см, щоб вивернути кореневища на поверхню, потім їх розрізають дисковими лущильниками, які пускають у два - три сліди. Оранку на глибину 30-32 см проводять наприкінці вересня - початку жовтня. Напівпаровий обробіток застосовується на полях, де переважно однорічні бур’яни (мишій сизий, куряче просо, лобода біла, щириця, дика редька та ін.). Включає дискування стерні дисковими знаряддями на глибину 6-8 см у два сліди, глибоку оранку на 30-32 см в серпні. В агрегаті з плугом у суху погоду, особливо при утворенні брил, пускають кільчасто-шпорові котки, а на вологих ґрунтах для якісної його розробки - борони. В міру потреби ріллю боронують та розпушують культиваторами. Основне удобрення маточних буряків. Особливу увагу необхідно приділяти удобренню маточних буряків. їх вирощування на підвищених фонах мінерального живлення сприяє отриманню більш здорового садивного матеріалу, стійкого проти гнилей коренеплодів під час зберігання в кагатах. Тимчасова недостача азоту, фосфору і калію в любий період вегетації призводить до зниження темпів росту рослин і відповідно - врожайності коренеплодів.

Органічні добрива - напівперепрілий гній в нормі 30-40 т/га вносять під глибоку оранку. Розрив між розкиданням і приорюванням гною не повинен перевищувати 2-3 години. Рідкий гній в нормі 80-100 т/га вносять під глибоку оранку чи по ріллі з негайним загортанням в ґрунт.

Мінеральні добрива. За вирощування маточних коренеплодів залежно ВІД ТИПІВ грунтів необхідно ВНОСИТИ N100-165 Р125-175 К125-170 кг/га д.р. Вапнування. Вапнуванню підлягають ґрунти, гідролітична 7 кислотність яких становить 1,8 мг-екв./100 г ґрунту. Норму внесення дефекату (вапна) визначають за формулою: Д = Г х 1,8 х В / 100, де Д - норма внесення добрив, т/га; Г - гідролітична кислотність ґрунту, мг-екв.; 1,8 - постійний коефіцієнт; В - вміст СаСОз у вапняковому добриві, %. Ранньовесняний обробіток ґрунту включає закриття вологи, суцільне розпушування та вирівнювання ґрунту, яке проводять у період фізичної стиглості ґрунту, коли вологість його вища на 3-4% від нижньої межі пластичності і він не мажеться та подрібнюється без залипання робочих органів ґрунтообробних знарядь. Дві останні операції, як правило, поєднують в одну - комплексну. Для виконання цих робіт застосовують агрегат типу АРВ 8,1-01. При відсутності вказаного або подібного агрегату розпушування та вирівнювання ґрунту здійснюють традиційними широкозахватними агрегатами, які комплектують боронами та шлейф-боронами. Передпосівний обробіток ґрунту проводять одночасно з сівбою маточних буряків. На ущільнених ґрунтах і при недостатній кількості вологи застосовують культиватори УСМК-5,4А(Б). Якщо ґрунт перед сівбою занадто пухкий і насіння загортається глибоко, застосовують кільчасто-шпорові або важкі водоналивні котки. Коткування проводять під невеликим кутом до напрямку сівби. Висока продуктивність та якість передпосівного обробітку ґрунту досягається при використанні агрегатів АРВ 8,1-02 або «Європак Б 622», які забезпечують розпушування ґрунту на задану глибину загортання насіння (2-4 см) без перемішування шарів. Агрегати обладнують здвоєними плоскорізними лапами, дисковими або прутковими роторами. 8 Головню умовою передпосівного обробітку ґрунту є розпушування поверхневого шару до дрібно грудкуватого стану (фракційний склад ґрунтових часток розміром менше 10 мм повинен мати біля 90%, 10-25 мм - 7% і 25-35 мм менше 3%) на задану глибину, для створення твердого насіннєвого ложе, знищення паростків і сходів бур’янів. Сівбу маточних буряків в зоні нестійкого зволоження проводять коли середня добова температура ґрунту на глибині 5- 10 см буде 7-8еС, а в зоні достатнього зволоження - 8-10QC і грунт добре розробляється до дрібнокомкуватого стану. Літню сівбу маточних буряків проводять за необхідності пересіву, в кінці травня - початку червня після випадання опадів.

Для отримання оптимальних і вирівняних сходів сівбу необхідно проводити каліброваним, обробленим інсектицидами і фунгіцидами насінням фракції діаметром 3,50-4,50 мм, 4,50-5,50 мм, в окремих випадках - 3,00-3,50 мм. Посівні якості базисного насіння повинні відповідати вимогам ДСТУ 8140:2015 (табл. 1). Строки сівби. Маточні буряки сіють дещо пізніше фабричних, практично, коли закінчена сівба останніх, що припадає на кінець квітня - початок травня. Посіви маточних буряків чоловічостерильного компонента (ЧСК) і багатонасінного запилювача (ЗП) розміщують в одному полі але на окремих ділянках. Спочатку висівають ЧС компонент (60% площі посіву), а потім багатонасінний запилювач (20% площі посіву). Ділянки розділяють незасіяною смугою розміром 6 рядків сівалки, а також прапорцями з різнокольорової тканини (ЧС компонент - червона, багатонасінний запилювач - синя). Способи сівби. Сівбу проводять механічними (ССТ - 12В) або пневматичними сівалками вітчизняного виробництва (СУПК - 12А, СУП-8, Оріон та ін.) та іноземного (Мультикорн, Оптіма, Унісем, Глорія та ін.) з шириною міжрядь 45 см поперек напрямку 9 оранки, спрямовуючи посівний агрегат при першому проході за візиром.

Глибина загортання насіння. Насіння загортають у вологий верхній шар ґрунту на глибину 2-3 см, а при значному дефіциті вологи - на 3-4 см, збільшуючи при цьому норму висіву на 5- 10%. Головною умовою при встановлені глибини загортання насіння є необхідність загортання його у вологий шар ґрунту. Глибина загортання та рівномірність розміщення насіння по довжині рядка залежить від швидкості руху посівного агрегату. Зі збільшенням її глибина загортання зменшується, а рівномірність розподілу насіння погіршується. Догляд за посівами включає: коткування посіву (за необхідності), розпушування грунту, формування густоти стояння рослин, захист рослин від шкідників і хвороб та контролювання чисельності бур’янів та підживлення маточних буряків. Коткування посівів. Сучасні сівалки укомплектовані спеціальними коточками, що достатньо ущільнюють грунт, тому потреба в додатковому післяпосівному коткуванні, як правило відпадає. Однак, за неякісної передпосівної підготовки ґрунту (він крупно грудкуватий і не вирівняний), що призводить до нерівномірного загортання насіння, або за сухої весни та дуже розпушеному ґрунті проводять післяпосівне коткування кільчастошпоровими або гладкими водоналивними котками (СКГ-2) в агрегаті з райборонками (ЗОР-0,7). Коткування проводять під невеликим кутом до напрямку сівби. її Лосходове розпушування ґрунту. Залежно від тривалості проростання насіння бур'янів, забур'яненості поля, фізичного стану ґрунту та ін. проводять суцільне розпушування поверхневого шару ґрунту. Метою цього прийому є знищення проростків бур'янів, запобігання утворення ґрунтової кірки та захворювання сходів коренеїдом, покращення умов проростання насіння цукрових буряків. Цей технологічний процес проводять на 4-5-й день після сівби широкозахватними агрегатами, укомплектованими зубовими боронами (БЗСС-1,0, ЗБП-0,67, ЗОР-0,7), а також культиваторами УСМК-5,4В, КОЗР-5,4-01, обладнаними ротаційними робочими органами РБ-5,4 з прутковими роторами без шлейфів. По можливості досходове розпушування проводять двічі, але не пізніше як проростки досягають у довжину 10 мм. При прийнятті рішення з механічного обробітку у післяпосівний період слід пам’ятати негативні наслідки цього заходу: 1. За висоти проростків насіння цукрових буряків понад 10 мм вони пошкоджуються та певна частина їх знищується. 2. Додатковий рух агрегатів зумовлює ущільнення ґрунту, що негативно впливає на ріст коренеплодів.

Формування густоти рослин. Найбільш прогресивним, економічно вигідним і основним способом формування густоти стояння маточних буряків є сівба на кінцеву густоту стояння рослин (див. норми висіву). У фазі 2-3 пари справжніх листків на таких площах видаляють двійники, а також бур'яни у зоні рядка. Розпушування ґрунту в міжряддях. Перше розпушування ґрунту в міжряддях проводять, як тільки появляться рядки. Для цього використовують культиватори типу УСМК-5,4В(Б) з обладнанням їх однобічними плоско-різальними лапами з шириною захвату 150 мм, що встановлюються по дві на кожне міжряддя і на глибину обіг робітку 3-4 см, а також ротаційними батареями, що рухаються в міжряддях і в зоні рядків. Більш якісне розпушування ґрунту з мінімальними захисними зонами рядків (не більше 8 см) досягається при використанні культиваторів КОЗР-5,4-01 та КОЗР-8,1-01, які призначені для мілкого розпушування ґрунту в міжряддях. На дуже ущільнених і забур'янених полях застосовують культиватор КФ-5,4 з активними робочими органами фрезерного типу, в зоні дії яких знищення бур’янів досягає 100%. Швидкість руху агрегатів при проведенні першого мілкого розпушування, не повинна перевищувати 4 км/год. Друге міжрядне розпушування проводять на глибину 8-10 см після появи бур’янів та ущільнення ґрунту з одночасним підживлення макро- та мікродобривами. Розпушування проводять за наявності бур'янів та ґрунтової кірки або ущільнення ґрунту після опадів. Коли посушлива погода, доцільно розпушувати грунт в міжряддях лише для вирізання бур’янів і на глибину не більше 6 см. Підживлення рослин. Кореневе підживлення проводять у фазі 2- х пар справжніх листків з розрахунку N 30-40 Р зо-4о К зо-4о кг/га д.р. у вологий грунт на глибину 8-12 см. Можливі агрегати для виконання операції: МТЗ-82(100) + УСМК-5,4В або КРН-5,6-02. Позакореневе підживлення проводять перед змиканням листків у міжряддях макрота мікроелементами. Можливі комбінації: карбамід 25-30 кг/га д.р.; карбамід 25 кг/га д.р. + хлористий калій 20 кг/га д.р.; у ці розчини можна додавати мікроелементи, зокрема Реаком-Р-бурякове 6 л/га, Реастим 5 л/га, Бор 0,5-0,6 кг/га, Цинк 0,4 кг/га та ін. Позакореневе підживлення доцільно проводити у поєднання із засобами захисту рослин від хвороб (церкоспорозу та борошнистої роси). Норма робочого розчину при проведенні позакореневого підживлення наземним способом 250-300 л/га.

Весняне внесення добрив не може повною мірою компенсувати відсутність основного удобрення. Захист від шкідників, хвороб та бур'янів. За вирощування маточних цукрових буряків з найменшими затратами ручної праці, що передбачає сівбу на кінцеву густоту кожна рослина повинна бути збережена. Тому в комплексі заходів, поряд з агротехнічними, велике значення надається хімічним способам захисту рослин від шкідників, хвороб та бур’янів. З метою збереження проростків та сходів буряків від ґрунтових та наземних шкідників для сівби використовують насіння, оброблене одним з інсектицидів системної дії або їх композицією: Круїзер 600 FS, Т.К.С., Гаучо, 70% з.п., Пончо бета, Семафор 20 ST, т.к.с., Форс 200 SC, к.с.

Даний прийом забезпечує захист молодих рослин від бурякової крихітки, довгоносиків, бурякових блішок, дротяників та щитоносок упродовж певного періоду вегетації культури. Обробку насіння системними інсектицидами проводять централізовано на насіннєвих заводах. Інсектициди для поверхневого обробітку застосовують з урахуванням обстеження полів у господарстві, прогнозу про щільність фітофагів та рівня їх шкодочинності. Обприскування посівів проводять при загрозі пошкодження рослин: • проти довгоносиків Базудін, діафон, 60% к.е. (1,8-2 л/га), Фостак, 10% к.е. (0,2-0,25 л/га), Золон, 35% к.е. (3,0-3,5 л/га), Нурел Д, 55 к.е (1,0 л/га) та інші; • проти блішок Базудін, діафон, 60% к.е. (0,8 л/га), Фостак, 10% к.е. (0,1 л/га), Бі-58, новий, 40% к.е. (0,5-1,0 л/га), Волатон 500, 50% к.е. (0,8 л/га), Золон, 35% к.е. (2,0 л/га); • проти совок Бі-58, новий, 40% к.е. (0,5-1,0 л/га), Золон, 35% к.е. (3,0-3,5 л/га), Сумітіон, 50% к.е. (0,6-1,2 л/га); Хімічну обробку проти совок слід проводити коли гусениці знаходяться у 1-3 віці, 14 (0,2), Деразол, 50% к.е (0,3-0,4), Імпакт, 25% к.е. (0,3), Рекс, 42,7% (0,4-0,6), Хлор окис міді, 90% з.п. (3,2-4,0), Фундазол, 50% з.п. (0,6- 0,8). Проти переноспорозу посіви обробляють: Акробат МЦ, 69% з.п. (2,0), Рідоміл, 25% з.п. (1,0), проти борошнистої роси - Альто 400, 40% к.е.. (0,2), Байлетон, 25 з.п. (0,6), Імпакт, 25% с.к. (0,25), Рекс, 49,7% к.е. (0,4-0,6), а проти іржі - Байлетон, 25% (0,6), Альто 400, 40% к.е. (0,2) або Скор, 25% к.е (0,4). Контролювання чисельності бур'янів проводять механічним або хімічним шляхом. З цією метою проводять одноразове або двохразове (за необхідності) обприскування маточних буряків по сходовими гербіцидами зі зменшеними нормами витрати: проти дводольних бур'янів застосовують гербіциди бетанальної групи наприклад - Бетанал екстра (1,0-1,25 л/га), проти злакових - грамініциди, наприклад Тарга супер (2,0 л/га) або Центуріон (0,4 л/га) та сумішшю гербіцидів Бетанал екстра (1,0 л/га) + Тарга супер (2,0 л/га); Бетанал екстра (1,25 л/га) + Центуріон (0,4 л/га).

Ґрунтові гербіциди не рекомендовано використовувати за вирощування маточних буряків і насінників цукрових буряків. Обприскування рослин засобами захисту проводять штанговими обприскувачами вітчизняного або іноземного виробництва. Оптимальна норма витрати робочої рідини становить 250-300 л/га. Збирання маточних буряків. Перед початком збирання маточних буряків проводять їх апробацію. До збирання маточних буряків ставляться такі вимоги: забезпечити відносно високий зріз листкової поверхні (гички). Коренеплоди мають мати довжину черешка до 50 мм; до мінімуму зменшити травмування головок коренеплодів; забезпечити підбирання коренеплодів усіх фракцій, у тому числі дрібних. Для виконання цих вимог необхідно 16 використати існуючі технічні засоби з відповідним їх переобладнанням і налагодженням.

Підготовка поля. Перед початком збиранням маточних буряків проводять їх апробацію. Під час якої обстежують поле, виявляють, а потім і видаляють цвітушні рослини, кормові та столові буряки. Особлива увага повинна бути приділена виявленню вогнищ хвороб, які через коренеплоди передаються на насінники (переноспороз, мозаїка, ризоктоніоз, вірусна жовтяниця, фузаріоз, ризоманія). Усі вогнища позначаються віхами, коренеплоди збирають окремо і їх не кагатуються. Кагатують лише здорові коренеплоди. Поле очищають від бур’янів, а для зниження витрат і пошкодження коренеплодів та полегшення роботи комбайнів при збиранні на важких і дуже ущільнених ґрунтах проводять пошарове розпушування ґрунту в міжряддях на глибину від 3-4 до 10-12 см одразу після проходу гичкозбиральної машини БМ-6А(Б) агрегатом у складі трактора МТЗ-80 і культиватора УСМК-5,4А(Б) або КРН-4,2.

Строки збирання. Збереженість і насіннєва продуктивність маточних коренеплодів обумовлена строками їх збирання, які залежать від біологічної зрілості коренеплодів. Біологічна зрілість коренеплодів характеризується поступовим призупиненням життєвих процесів, що проявляється в інтенсивному відмиранні листкової поверхні, поступовому уповільненні накопичення маси коренеплоду і цукру в ньому, зменшенні вмісту азоту в коренеплодах, у розпаді білкових речовин в листках. Залежно від організаційних можливостей збирання маточних буряків планують з таким розрахунком, щоб починати його при середній добовій температурі повітря +6 +8 °С. Календарний строк початку збирання в кожному господарстві встановлюють з урахуванням погодних умов та організаційних можливостей.

Орієнтовно оптимальним строком початку збирання маточних бу17 ряків є перша п'ятиденна жовтня. Зібрати маточні буряки необхідно в стислі строки - за 10-15 днів. На основі досліджень Іванівської, Уладово-Люлинецької та Ялтушківської ДСС встановлено наступні граничні строки закінчення збирання маточних буряків: у центральних районах 15-20 жовтня, південних - 20-25 жовтня. Збирають і кагатують окремо маточні коренеплоди ЧС компонента і багатонасінного запилювача. Починають збирати з ЧС компонента і коли буде зібрано половину площі, приступають до збирання багатонасінного запилювача. Способи збирання. Збирають маточні коренеплоди за допомогою тих же комплексів, що і фабричні буряки, лише машини, які зрізують листкову масу регулюють на підвищений зріз - 3-4 см.

Доречно відзначити, що комбайн РКС-6 забезпечує краще вибирання коренеплодів з ґрунту, менше їх травмують, ніж комбайн КС-6Б (з досвіду практиків). Для збирання маточних коренеплодів можна використовувати напівпричепний комбайн „Штоль М", причіпний „Штоль ФАУ-202", причіпний МП IIА/ТЕ 120. Очищені від листкової маси коренеплоди викопують, вантажать на транспортні засоби і відвозять до місця зберігання.

Біля траншеї їх розвантажують, сортують і в той же день закладають в кагат на зберігання, вкриваючи шаром землі 30-40 см. По організаційних (відсутність бурякозбиральних машин), агрометеорологічних (дощова погода) умовах маточні буряки вибирають з ґрунту вручну, попередньо підкопавши їх бурякопідіймачами. Вибрані коренеплоди очищають від листкової маси, сортують і складають в купи по 1,0-1,5 т, які зразу ж вкривають шаром землі 25-30 см. З настанням погоди коренеплоди вантажать у транспортні засоби і підвозять до місця зберігання. Якщо дозволяють погодні умови, коренеплоди після очищення (або неочищення) від листко18 вої маси і сортування відвозять до місця зберігання без їх складання в купи. Сортування і облік маточників. Перед кагатуванням проводять перебирання маточників, вибраковуючи ті, які за кольором подібні столовим чи кормовим бурякам, уражені переноспорозом, ризоктоніозом (червоною гниллю], паршею, раком та іншими хворобами, із значними механічними пошкодженнями, неправильної форми (вилчасті, дуплисті), а також з цвітухою, сильно прив’ялені, великі (понад 900 г] або дуже дрібні (менше 100 г) непридатні для садіння машиною. Під час сортування коренеплоди з черешками довжиною понад 5 см доочищають, залишаючи довжину черешка 0,5-1,0 см. Коренеплоди розділяють на фракції: масою 100-300 г, 301-600 г і 601-900 г, які кагатують окремо. Кількість закагатованих маточників кожної фракції підраховують на двометрових відрізках стандартної траншеї через кожних 20-30 м. Результати підсумовують, ділять на довжину секції і отримують кількість закагатованих маточників на 1 м траншеї. Загальну кількість маточників (Кі у тис. шт.) визначають за формулою: Кі = Д х М, де: Д - довжина траншеї; М - середня кількість коренеплодів на 1 м траншеї. Кількість маточників (К у тис. шт.) отриманих з одного гектару маточних посівів визначають за формулою: К = КіхТ/П, де Кі- кількість маточників, закладених у траншею, тис. шт.; Т - кількість траншей; П - площа посіву. Коефіцієнт виходу маточників (Кв) визначають за формулою: Кв= (Кі: Пі) + (Кг: П2) + (Кз: Пз), де 19 Ki - кількість коренеплодів масою 100-300 г, схема саджання 70x35 см; Кг - кількість коренеплодів масою 301-600 г, схема саджання 70x50 см; Кз - кількість коренеплодів масою 601-900 г, схема саджання 70x70 см. Пі - Пз - кількість коренеплодів, необхідна на 1 га насінників залежно від схеми саджання, тис. шт. Приклад: З 1 га маточних посівів закагатували 45 тис. маточників масою 100-300 г, 40 тис. - масою 301-600 г і 5 тис. - масою 601-900 г. Кв = (45 :40,8) + (40 :23,6) + (5 : 20,4) = 3,04 Тобто маточниками, які одержали з 1 га маточних посівів (за умови 100% їх збереженості) можна посадити 3,04 га насінників. При загущеному саджанні маточників, незалежно від їх маси, за схемою 70x35 см формула визначення коефіцієнта виходу маточників (Кв) буде такою: Кв = (Кі+К2 + Кз):40,8,де Кі - кількість коренеплодів масою 100-300 г; Кг- кількість коренеплодів масою 301-600 г; Кз - кількість коренеплодів масою 601-900 г. 40,8 - кількість коренеплодів, необхідна на 1 га насінників за схемою саджання 70x35 см, незалежно від їх маси тис. шт. Приклад: Кв = (45 + 40 + 5): 40,8 = 2,2 Тобто маточниками, які одержали з 1 га маточних посівів (за умови 100% їх збереженості) можна посадити 2,2 га насінників. Кагатування і зберігання маточників. Перед кагатуванням коренеплоди сортують. Обрізають хвостики, щоб впевнитись чи вони цілком здорові, видаляють коренеплоди з почорнілими ростками та коренеплоди, які повністю або частково уражені гнилями, пе- реноспорозом, ризоктоніозом, раком і паршею, механічно пошкоджені, дуплисті, сильно підв'ялені, розгалужені, надто дрібні (менше 50 г) і крупні (більше 900 г) та з ознаками столових і кормових буряків. Обрізають листковий апарат на конус, або лишають черешки довжиною 2-5 см, а довжиною понад 5 см видаляють гострим ножем. Укладання коренеплодів в кагати без сортування не можливо. Зберігати коренеплоди можна в кагатах, використовуючи траншеєкопач ТКУ-0,9А, яким копають траншею і вибирають коренеплоди з траншеї навесні. Ширина траншеї має бути 80-90 см, глибина - 60-70 см і довжина 50 м. Для запобігання втрати тургору коренеплодів між їх копанням і кагатуванням не повинно бути розриву - з землі в землю. Після укладання коренеплодів в траншеї їх одразу присипають дрібнокомкуватим вологим ґрунтом шаром 30-40 см. Повне укриття проводять за стійкого похолодання повітря - 4-5еС і зниженні температури у верхній частині кагату до + 3 +4 0 С (наприкінці листопада - початку грудня). Висота повного земляного укриття в насінницьких господарствах Лівобережжя України: 90 см (якщо укриття здійснюється машиною ТКУ-0,9 А), 130 см (при укритті бульдозерами); Правобережжя України - відповідно 80 і 120 см. Не можна укривати кагати мерзлим грунтом зі снігом. Добре зберігаються коренеплоди, коли в кагатах температура повітря становить плюс 2-ЗаС з можливим коливанням від 1 до 6- С, відносна вологість - близька до 90 %, вміст кисню - 12-15 %, вуглекислого газу - не більше 4-5 %. Маточні коренеплоди можна зберігати в стаціонарних сховищах в контейнерах або насипом, де регулюється режим вологості повітря, температура і склад газового середовища.

В сховищах можна механізувати трудомісткі процеси з кагатування і вибирання коренеплодів, знизити затрати праці на 25-30 %. 21 Навесні до розкривання кагатів від землі приступають безпосередньо перед вибиранням коренеплодів, або за 3-5 днів до цієї операції.
Перед садінням коренеплоди сортують на придатні для садіння (масою 150-800 г), дрібні (50-150 г), браковані та повністю або частково уражені гнилями. Стан зберігання маточників зумовлюється головним чином метеорологічними факторами осінньо-зимового періоду.

Проте, незалежно від них, для успішного їх збереження потрібно строго дотримуватися встановлених вимог технології кагатування і зберігання. Для попередження втрати вологи коренеплодами під час їх зберігання стінки і дно кагатів зволожують, особливо в засушливу осінь. Застосовують різні способи. Наприклад, для зволоження стінок кагату з обох його боків ножами з відвалами, пристосованим до рами ТКУ-0,9, нарізають борозни на відстані ЗО см від останніх. Для одночасного зволоження кагатів в середині і подання води в одержані борозни використовують спеціальні форсунки на штангах до РЖ-1,8. Для попередження ураження маточних коренеплодів хворобами стінки і дно кагатів обробляють вапняним молоком. Проти гризунів у стінки траншеї через кожні 5 м у невеликі ніші закладають отруєні приманки (шторм та ін.). По периметру кагатного поля викопують (використовуючи ТКУ-0,9) канаву завглибшки 30-40 см і розкладають отруєні приманки та снопики соломи через 10 м. Маточники під час зберігання в осінньо-зимовий період зазнають ряд біохімічних, фізіологічних та інших змін, тому що вони не припиняють своїх життєвих функцій. До процесів, що відбуваються в цей період відносять: дихання, проходження стадії термоіндукції, зміна маси в результаті втрати тургору, проростання, загнивання та ін. Тому успішне зберігання коренеплодів може бути досягнуте коли ці процеси будуть чітко регульовані. За зберігання маточників необхідно витримати основне прави22 ло - коренеплід повинен бути в тургорному стані. Під час осінньо-зимового періоду зберігання необхідно постійно спостерігати за станом коренеплодів у кагатах. Для цього їх розбивають на групи за строками кагатування (раннього, середнього та пізнього]. У кожній групі виділяють контрольні кагати в яких періодично вимірюють температуру, а два рази на місяць перевіряють стан зберігання маточників. Температуру вимірюють кагатним термометром, який вставляють у отвір зроблений буром (кулька термометра повинна торкатися другого шару коренеплодів). Після замірювання температури (упродовж ЗО хв.) отвір закривають солом’яним джгутом і землею. Більш точні дані забезпечують електричні термометри. Електродатчики встановлюють у нижній і верхній частині контрольних кагатів, а електрошнур виводять на поверхню. Два рази на місяць по всій товщині кагату пробивають колодязі і відбирають проби з верхнього, середнього і нижнього шару коренеплодів - по 50 шт. Визначають кількість коренеплодів з ростками до 6 см, без ростків, уражених кагатною гниллю і підморожених з почорнілими ростками. Одним із важливих показників під час зберігання маточників є температура в кагатах. За стійкого потепління як восени, так і в деякі роки взимку температура в кагатах може підвищуватися до + 8 + 100 С. За такої температури підвищується інтенсивність біологічних і мікробіологічних процесів, що призводить до сильного проростання коренеплодів, їх загнивання і, в кінцевому результаті - до значної їх загибелі і зниження насіннєвої продуктивності. Застосовують різні способи зниження температури. Самий простий - це часткове зняття земляного покриття. В інших випадках роблять бокове охолодження шляхом спорядження охолоджуючих колодязів і бокових канав.

Охолоджуючі колодязі викопують збоку кагатів в шахматному порядку діаметром до 1 м. 23 Бокові канави - вздовж однієї, а іноді вздовж обох сторін кагату на відстані 25-30 см від стінок останнього, шириною 40-45 см, а іноді і більше і глибиною, яка відповідає глибині кагату. Одним із ефективних і разом з тим простих способів, що сприяє покращенню осінньо-зимового зберігання маточників є створення віддушин, які викопують перед укриттям кагатів, а на період зберігання заповнюють соломою і землею. Вони сприяють покращенню аерації в кагаті, значно понижують при цьому вміст вуглекислого газу і збільшують запаси кисню. До розкриття кагатів приступають за першої можливості виходу механізмів в поле (як правило за 2-3 дні до саджання). Для відкриття застосовують бульдозер, котрий рухається під деяким кутом до довжини кагатів з таким розрахунком, щоб над коренеплодами в кагатах залишався шар землі. Поверхню ґрунту вздовж кагатів вирівнюють. Коренеплоди з траншеї виймають за допомогою ТКУ-0,9 і сортують, вибраковуючи загнилі та підморожені коренеплоди.

>>>ДИВИТИСЯ ПОВНУ НАУКОВУ РОБОТУ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ PDF<<<